Основним завданням під час вирощування поросят є отримання від однієї свиноматки максимального числа здорового й життєздатного приплоду. А чи можете ви похвалитися збереженістю поросят або живою масою гнізда на вашій свинофермі? Що саме ви робите, аби якомога краще реалізувати генетичний потенціал своїх поросят?

Приховане голодування

Кожен свиновод помічав, що основні втрати поросят у підсисний період приходяться на перші три дні життя – понад 60% випадків.

Які ж основні причин загибелі новонароджених поросят? Науковці виділяють такі фактори:

• вроджені (генетичні) аномалії – 10%
• слабкість поросят у зв’язку з низькою (0,8 кг) живою масою – 10%
• умови утримання та задавлювання – 20%
• голодування – 40%
• решта 20% втрат приходяться на післяопоросну слабкість поросят, первинну інфекцію, народження у оболонці, укуси тощо.

Отже, левова частка загибелі поросят спричинена недогодовуванням, яке зовнішньо проявляється затримкою у рості поросяти та помічається лише досвідченими свиноводами.

Годівля молозивом

Молоко свиней багате на жири, білки, легко засвоювані цукри, мінеральні речовини та вітаміни. Особливо багате на поживні речовини молозиво, у якому сухої речовини міститься більше, ніж у молоці (30%), що передусім стосується білка (до 19%).

Кількість білків, а відповідно і імунобіологічна функція молозива, значно змінюється по мірі переходу його у молоко, що особливо виражено у перші години лактації.

Це необхідно враховувати у разі організації годівлі поросят відразу після їх народження. Адже поросята-сисуни будуть в змозі синтезувати свої власні антитіла лише на 3-4-му тижні життя, а до цього вони не мають імунологічного захисту. Також варто враховувати особливість абсорбції (поглинання) антитіл слизовою оболонкою тонкого кишечнику. Для великих молекул альфа-глобулінів тонка кишка проникна лише протягом 24-х годин після народження. Є дані, що стінка кишечнику залишається проникною для усіх форм білків, у тому числі і чужорідних, включаючи яєчний альбумін і желатин. При проходженні стінки кишечнику імуноглобуліни не піддаються деструкції (розкладу) чи перетравленню. Але надходження їх у плазму крові і клітини тканин швидко припиняється у зв’язку з насиченням епітеліальних клітин кишечнику білками.

На скільки вистачає молока?

Молоко матері – це головне і на самому початку єдине джерело поживних речовин для підсисних поросят. Його кількість і якість залежить від генетичних особливостей, рівня і якості годівлі у супоросний та підсисний періоди, підготовки свиноматок до опоросу тощо. За лактацію протягом 2-х місяців одна тварина продукує 400-500 кг молока. Середньодобова молочність свиноматок складає 7-8 кг, а у високомолочних і багатоплідних може досягати 11-12 кг. Лактаційна крива свиней має дугоподібну форму з піком добових надоїв приблизно 8,5-9,5 кг на 4-5-му тижнях лактації і рівнем добових надоїв 7-7,5 кг на першому та 6-7 кг - на восьмому тижнях лактації.

Проте, у зв’язку з виключною інтенсивністю росту поросят, їх потреба у поживних речовинах за рахунок молока задовольняється лише в перші два тижні життя, після чого жива маса та потреба у перетравній енергії росте значно швидше, ніж виділяється з молоком матері. Нестача поживних речовин невпинно збільшується у міру росту поросят. Наприклад, у гнізді, що складається з 10 сисунів, дефіцит кожного поросяти у енергії, що виділяється з молоком свиноматки, у віці 4-х тижнів складає 24%, 6-ти – 45%, 8-ми – більше 70%. Дефіцит збільшується також із збільшення числа поросят у посліді.

Предстартерні корми

У зв’язку зі зниженням рівня молочності маток і скороченням надходження поживних речовин з молоком виникає необхідність підгодовувати поросят-сисунів комбікормами. Приймання поживних речовин і енергії із предстартерів протягом перших трьох тижнів життя є незначним, і починає підвищуватися тільки до 4-х тижневого віку.

Проте раннє введення предстартерів грає принципово важливу роль в успішному вирощуванні поросят. Починаючи підгодівлю у більш ранні строки, ми виключаємо можливість прихованого голодування і прискорюємо розвиток системи травлення, а також полегшуємо подальший перехід поросят від рідкого молока до твердого корму.

Добре, коли така підгодівля має молочну основу. Це дозволяє зробити перехід найбільш плавним, особливо при ранньому відлученні, що пов’язано з особливостями ферментативної системи у різні періоди життя. Щоб корм добре засвоювався, його згодовують маленькими порціями. Це сприяє ефективній роботі ферментів та підтримує рН шлунку на стабільному рівні (кисле середовище), що покращує перетравлення білків і пригнічує розвиток патогенної мікрофлори.

Підкислювачі

Доречним буде також введення у раціон поросят підкислювачів. Вони подавляють патогенну мікрофлору і зменшують кількість вироблених нею різноманітних токсичних метаболітів. Органічні кислоти також сприяють виробленню травних ферментів. Відомо, що у кислому середовищі активність ферментів підвищується у 2-3 рази, за рахунок чого покращується засвоюваність поживних речовин. Органічні кислоти є природною альтернативою антибіотикам, покращують конверсію корму, підвищують середньодобовий приріст тварин, знижують їх захворюваність і смертність. Вони підходять для тварин усіх вікових і фізіологічних груп.

Складання раціону

Різкий перехід від годівлі винятково молоком свиноматки на раціон, який складається лише з рослинних продуктів, непосильний для організму маленького поросяти. Спеціалісти рекомендують здійснювати перехід на тверді корми поступово. Необхідно враховувати, що в цей період молоко свиноматки все ще слугує джерелом незамінних для ростучого організму речовин.

Протягом низки років Голландський інститут кормів у м. Лелістаді проводив дослідження з порівняння білків молока з білками іншого походження. Головним результатом яких став наступний висновок: молочний білок казеїн і білок молочної сироватки альбумін однаково позитивно впливають на ріст і розвиток тварин, у рівному ступені підвищують їх імунітет, захищають від інфекцій, покращують склад крові.

Набагато гірше показали себе усі інші білки (картопляний, білок з рибного борошна та інші). Відповідно, білки, отримані з молочної сироватки, можуть слугувати повноцінною заміною білкам з цільного молока. Введення у раціон твердих кормів, що містять компоненти сироватки, дозволяє здійснити плавний перехід до нового раціону. Основне правило включення у корм молочних компонентів: чим молодше порося - тим вищим повинен бути відсоток включення.

Корми для поросят у період відлучення можуть містити і невелику кількість сої, яка повинна бути лише високої якості. Амінокислотний профіль білків сої близький до такого у молочних білків (у порівнянні з, наприклад, пшеничними білками).

На жаль, звичайні комбікорми-предстартери часто містять у якості головного джерела енергії крохмаль, який у маленьких поросят погано засвоюється. Вміст жиру у таких комбікормах низький, і головним джерелом амінокислот є рослинні білки, які погано засвоюються. Крім того, захисні фактори у них зовсім відсутні, навіть навпаки - часто звичайні рослинні предстартерні комбікорми містять численні антипоживні речовини.

Треба стежити, щоб поросята-молочники отримували легкоперетравні і добрезасвоювані корми. Інакше навіть незначне порушення чи відхилення від норми призводить до затримки у рості і розвитку, спричинює захворювання та загибель поросят.

Оптимально підібрана суміш молочних компонентів, багатих на білки й лактозу, та високоякісних соєвих білків добре засвоюється організмом, не містить антипоживних компонентів для поросяти, забезпечує його необхідними для росту і розвитку речовинами і дозволяє отримувати найкращі економічні результати.

Жири у предстартерах

Жир необхідний поросятам не тільки як джерело енергії, а й розчинник для абсорбції жиророзчинних вітамінів та джерело лінолевої жирної кислоти. Остання є попередником цілого ряду біологічно активних речовин. Вона впливає на всі основні метаболічні процеси, слугує важливим фактором, що визначає потребу тварин у вітаміні Е. Брак лінолевої кислоти стає причиною затримки росту та збільшення витрат кормів на продукцію, а також призводить до порушення цілісності шкіри, слизових оболонок, зниження функціональної активності еритроцитів крові. Про роль жирів в організмі свині можна судити по інтенсивності збільшення їх кількості вже на ранніх стадіях розвитку. Так, у хімічному складі зародка свині у період росту плоду від 30-ї до 107-ї доби жири збільшуються у 2,8 рази, а білок – тільки у 2,6 рази, у складі тіла поросят за період їх росту з дня народження і до 28-денного віку маса жиру збільшується з 18 г до 1763 г, чи в 98 раз, а білка – тільки у 8 разів, з 174 до 1427г. Враховуючи це, а також величезну роль жирів у обміні речовин, не буде перебільшенням сказати, що своєю інтенсивністю росту, яка не має аналогії у тваринництві, свиня зобов’язана саме жирам.